- розкаяння
- —————————————————————————————розка́янняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розкаяння — я, с. Почуття жалю з приводу якого небудь свого помилкового, необачного вчинку … Український тлумачний словник
нерозкаяний — а, е. Який не розкаявся. || Який не виражає каяття, розкаяння … Український тлумачний словник
скруха — Скруха: Скруха: каяття [6,X XII] каяття, жаль [33] каяття, жура [1] розкаяння [46 1;46 2] туга, сум [27] тут: визнання своєї провини, вияв каяття [51] … Толковый украинский словарь
каяття — 1) (визнання своєї провини, вияв жалю із приводу якогось свого помилкового, небажаного вчинку), каяння, розкаяння, покаяння, покута, спокута 2) (церковний обряд) сповідь, покаяння … Словник синонімів української мови